МУЗЕЙ

    ДІЯЛЬНІСТЬ МИНЬКОВЕЦЬКОГО ШКІЛЬНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

       Чи знаємо ми свою історію? Чи знаємо ми своїх земляків, які залишили у ній слід? Чи знаємо ми як жили наші попередники? Ні, мабуть, дуже багато ми ще не знаємо. Тому і хочеться здобувати нові знання, працювати і жити так, щоб залишити свій добрий слід на рідній землі.

     Історія – це людська пам’ять. Вона ніколи нічого не забуває, ні доброго, ні поганого. Усе в неї на обліку, усе передається. Що ж нам залишили попередні покоління?

          Відповідь на це запитання може дати наш шкільний краєзнавчий музей, у якому присутній подих багатьох поколінь наш односельчан. Його коріння сягають у далекій 50-ті роки минулого століття. Започаткував збирання пам’яток старовини, цікавих матеріалів з історії села та прилеглих територій, а також проводив власні дослідження історії Миньковеччини Григорій Данилович  Гавінчук. Він прагнув щоб люди знали історію свого населеного пункту, тому досить багато працював із архівними матеріалами. Його дослідження Миньковеччини згодом досить плідно використали наступні дослідники, взявши їх за онову. Так із роками збиралося все більше і більше краєзнавчих матеріалів. Згодом у 60-80-х роках діяла їх виставка на другому поверсі школи. Експонати розміщувалися у  вітринах. Керувала краєзнавчою роботою вчителька історії Палка Євгена Андріївна. У 1986 році краєзнавчі матеріали було перенесено у нове приміщення корпусу №2 школи на другий поверх в окрему кімнату.

       У цьому ж році дирекція Миньковецької  середньої школи на чолі з директором школи Онищуком Петром Михайловичем та педагогічний колектив школи вирішили створити краєзнавчий музей, в якому прагнули відобразити історичне минуле нашого краю, зокрема Миньковеччини, щоб залишити у спадок прийдешнім поколінням. Тут і по сьогодні знаходиться наш шкільний краєзнавчий музей. А його керівником довгий час є Слободянюк Жанна Леонідівна.

  Створення музею є результат цілеспрямованої, систематичної, творчої та науково-дослідницької роботи всіх, не байдужих до історії, людей. Миньковецький краєзнавчий музей розміщений на території Миньковецької загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів. Його документацію поновлено у 2006 році на підставі наказу №26 від 1 вересня 2006р. У жовтні 2010 року наказом по Миньковецькій ЗОШ І-ІІІ ст. про створення краєзнавчого музею згідно Закону України «Про музеї та музейну справу», Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Положення про музейний фонд України» від 20 липня 2000 р. №1147, Наказу МО і НУ «Про внесення змін до положень щодо музеїв при навчальних закладах, які перебувають у сфері управління МО і НУ №640 від 04.09.2006р. з метою виховання дітей і молоді, формування національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу, прищеплення шанобливого ставлення до культури, спадщини, традицій і звичаїв українського народу, розвитку дослідницько-пошукової роботи в комплексі, директор школи Шимкова Ольга Володимирівна призначила керівником шкільного краєзнавчого музею вчителя історії Слободянюк Жанну Леонідівну. 22 листопада 2010 Миньковецький краєзнавчий музей, зареєстрований при Миньковецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ст. отримав свідоцтво про реєстрацію музею при навчальному закладі, що перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України. Свідоцтво видане управлінням освіти і науки Хмельницької обласної держадміністрації, про що зроблено запис у реєстраційному журналі.

       Краєзнавчий музей Миньковецької школи є осередком освіти й виховання учнів, якій сприяє формуванню в молодого покоління почуття національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання історичних матеріалів, знайдених на території села та навколишній місцевості та залишений у спадок попередніми поколіннями людей, дбайливого ставлення до пам’яток минулого та сприяння популяризації збережених та віднайдених матеріалів. Музей взаємодіє з громадськими та іншими зацікавленими закладами і установами. Оригінальні історичні матеріали, свідчення та речі, які мають наукову, історичну художню чи іншу культурну цінність зберігаються у фондах  музею. Загальна кількість одиниць збереження -  260, кількість музейних  предметів основного фонду 238. Облік пам’яток, які зберігаються у музеї, проводиться в порядку, визначеному у нормативних документах міністерства культури і мистецтв України. Зібраний матеріал складає фонди музею, його перелік є в інвентарній книзі, яка скріплена печаткою та завірена директором школи.

   Мета діяльності Миньковецького краєзнавчого музею полягає в залученні молодого покоління до вивчення історії рідного краю, формування освіченої, творчої особистості та розумного і дбайливого ставлення до пам’яток минулого та сприяння популяризації збережених та віднайдених матеріалів. Головними завданнями у роботі музею є: сприяння удосконаленню навчального  та виховного процесу Миньковецької загальноосвітньої школи І – ІІІ ст., розвиток творчих інтересів до пошукової краєзнавчої науково–дослідницької роботи; формування в молодого покоління розуміння нерозривного зв’язку минулого, сучасного і майбутнього нашого народу та його історії; допомога  педагогічному колективу навчального закладу в поурочній і позакласній роботі; вивчення , охорона і пропаганда пам’яток історії рідного краю.
       Для успішної роботи при музеї створена Рада музею. В неї ввійшли педагоги та учні старшокласники. Рада музею обирає голову та розподіляє  обов’язки між членами ради, які очолюють групи: пошукової, фондової, експозиційної, просвітницької  роботи, тощо.  Також вирішує питання включення до фондів музею історичних матеріалів, які надійшли в процесі комплектування, обговорює та затверджує план роботи, заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку, наукову роботу, організовує підготовку екскурсоводів, лекторів, організовує навчання  активу, встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами. У план роботи музею входить організація роботи екскурсоводів, збір матеріалів і участь у конкурсах, турнірах, експедиціях, організація виставок. Рада музею організовує години уроки мужності,  зустрічі, співбесіди та консультації з написання рефератів та проектів, що пов’язані з історією села.

Значну роль музей відіграє при написанні науково–дослідницьких робіт учнями нашої школи. Педагоги надають консультації в науковому обґрунтуванні науково–дослідницької  теми для участі в Малій академії наук. Учні мають можливість ознайомитись з різноманітними матеріалами, що  на базі музею науково – дослідницькі роботи з використанням  матеріалів із історії села, зібраних матеріалів з історії школи допомагають їм вивченні та розкритті обраної теми. Так було підготовлено на базі музею науково-дослідницькі роботи з використанням матеріалів із історії школи, зібраних матеріалів подій Великої вітчизняної війни, історії села. Наукові роботи «нацистський новий порядок», «Історія та уроки голокосту», «Григорій Данилович Гавінчук – перший дослідник Миньковеччини» учнями школи  захищалися на МАН.

   
    Наш краєзнавчий музей має десять розділів:

• Археологічні знахідки на території Миньковеччини;
• Тваринний світ краю;,
• Гірські породи краю;
• Село в давнину;
• Істрія освіти на Миньковеччині;
• Голодомор 1932 – 1933 років на Миньковеччині;
• Велика Вітчизняна війна і наш край;
• Видатні люди села;
• Cучасність і село.

       Експозиційні матеріали захищені в основному  плівкою і файлами від забруднення та вицвітання. Рівень художнього оформлення експозицій – силами педагогічного колективу та учнів школи. В музеї  зберігаються зразки геологічних порід  місцевості, предмети домашнього ужитку, одяг, посуд. Із знахідок особливої уваги заслуговують кістки мамонта, знайдені біля села Сивороги, копії картин  народного художника України Олександра Івановича Музики, матеріали із життя та діяльності академіка Феофіла Гавриловича Яновського, альбоми із життя школи початку 50–х років, шкільна переписка. Матеріали газет багаторічної давності, родоводи учнів багатьох років та різних поколінь. В музеї ведеться дослідницька робота, а зібрані матеріали використовуються учителями та учнями. Проводяться уроки з історії краю. Багатий матеріал музею зацікавив нашого односельчанина проректора з економічних питань і соціального розвитку Кам’янець– Подільського  Національного університету  Петра Антоновича Білого та його сина  Олександра Петровича, наукового співробітника науково–дослідної  лабораторії етнології і асистента кафедри економіки підприємництва КПНУ.  Вони не раз побували у нашому селі, а також відвідали і краєзнавчий музей. Із нього вони взяли інформацію, яка їх цікавила  при написанні книги «Миньковеччина. Історичний нарис». Автори ставили перед собою завдання: послідовно розкрити основні етапи історичного шляху населення Миньковець та округи, починаючи з найдавніших часів. Вони намагалися  висвітлювати події, які відбувалися з найдавніших часів у регіоні, обмеженому межами Миньковецького району 50–х років ХХ століття. Проте, через велику кількість матеріалу, часто доводилося їм описувати події, подавати факти, які стосуються лише Миньковець, або найближчих сіл, доля яких особливо  тісно перепліталась у віках. Приємно, що у книзі використані фото експонатів нашого краєзнавчого музею Не менш приємно було приймати і гостей школи, які приїхали на святкування 150-річчя школи, яке вона святкувала у 2010 році. Музей радо відкрив двері для всіх відвідувачів, а екскурсоводи провели змістовні екскурсії по експозиціях музею.

          Екскурсійна робота спрямована на те, щоб розкрити перед відвідувачами яскраві сторінки історії нашого села, школи, долі людей, а також привернути увагу до рідкісних експонатів, які також мають свою історію. Екскурсоводи проводять як оглядові, так і тематичні  екскурсії, присвячені окремим сторінкам, періодам, подіям , людям. Найбільш цікавими є екскурсії з давньої історії села. На думку  відомого українського археолога І. С. Винокуром перші знахідки, що засвідчують постійне заселення людьми  Миньковеччини, відносяться до доби міді та датуються  IV–III тисячоліттям до нашої ери. Йдеться про старожитності трипільської культури. Трипільські поселення в нашій місцевості виявлені в урочищі Бельмонт та лісорозсаднику. На Миньковеччині знаходять кам’яні сокири, наконечники та інші предмети, що  використовувалися людьми в добу бронзи.  У 1965 році тут було знайдено мідну сокиру раннього періоду бронзового віку. А в серпні 1990 року київським дослідником  Ю. М. Малєєвим  було досліджено курган скіфського часу поблизу села Миньківці. Тут, в урочищі  «лісництво», на правому березі безіменного струмка було досліджено курган висотою близько 1 метр, діаметром 22м.  В центрі кургану науковцями було простежено могильну яму, яка була заглиблена на 40 – 45 см. Від тогочасної поверхні. Та, на жаль,  поховання було потривожене грабіжниками. Курган біля села Миньківці учені датують другою половиною 7-го – серединою 6–го століття нашої ери. Цій даті відповідають  і керамічні вироби з поселення скіфського часу, яке знаходиться поруч. У Миньківцях виявлено  також поселення  і окремі знахідки черняхівської культури (2-5ст. н.е.). На території села і його околицях знайдено різноманітні монети римських імператорів, що свідчить про різноманітні контакти мешканців краю з провінціями Римської імперії в першій половині 1 тисячоліття нашої ери Наприкінці 1250 – початку 1260–х років орда Бурундая знищила чимало поселень Пониззя. Спираючись на підтримку місцевого населення володарі Поділля Коріатовичі почали обороняти подільську землю від ворогів. Не виключено, що тоді ж було заново забудовано і Миньківці, як важливе місце обміну та торгівлі на схрещенні сухопутних і річкових шляхів. Звідси і походить головна версія походження села  Миньківці – центр обміну та торгівлі. Проте існують інші пояснення  назви села. Припускають, що село заснував якийсь Минько. А ще говорять, що жителі села утримували багато корів, телят (« минь»), яких випасали на пагорбах. Від кличного «минь» і пішла назва села. Особливої уваги заслуговує вивчення топоніміки села. Бельмонт - місце на підвищенні, де колись був замок графа Мархоцького, знаходиться в південно–західній частині села. Весола – знаходиться на півночі села, колись тут жила родина музик, які дуже гарно  грали і веселили людей. Говда – горб у західній частині села (в перекладі – голова).  Заговда – околиця за Говдою. Тут здавна жили родини Заголдних. Звіринець – місцина на заході села. Кажуть , що тут знаходився звіринець графа Мархоцького. Місто – центр села. Тут найбільше проживало євреїв та міщан. Торговиця – площа на півночі села, де раніше продавали велику рогату худобу та свиней.

      Перша письмова згадка про село 1407 рік. Тепер історія нашого населеного пункту нараховує більше 600 років. Кожен період цікавий по своєму. Екскурсоводи музею досить детально можуть розповісти про славетну і тепер уже багатьом відому Миньковецьку державу, про події Великої вітчизняної війни, про відомих людей села та знаних випускників школи, а також про історію самої школи. Багата і цікава історія нашого населеного пункту  вабить до себе нових і нових відвідувачів та надихає знаходити щось нове, незвідане, щоб наші наступні покоління могли більш детальніше знати і захоплюватися своїм минулим.