Опис досвіду

                                                         Учитись важко, а учить ще важче.

                                                         Але не мусиш зупинятись ти,

                                                         Як учням віддаси усе найкраще,

                                                         То й сам сягнеш нової висоти.

Методична проблема над якою працюю: «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії»

 

Актуальність досвіду

Вимоги до школи з плином часу невпинно зростають. На сучасному етапі, щоб відчути себе освіченою людиною, недостатньо просто володіти певним багажем знань. Традиційний тип навчання за допомогою готових зразків, що застосовуються шляхом заучування та багаторазового тренування не відповідає потребам часу. Недостатньо просто переказувати інформацію на уроці, необхідно мати в арсеналі такі методи, які активізовують пізнавальну діяльність учнів. Саме через максимальну активізацію пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку я намагаюся досягти вирішення поставленого завдання. Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

Упровадження вказаного досвіду:

-створює умови для формування навичок самостійного здобуття знань;

-формує критичне мислення, здатність виробити власний погляд на історичні події;

-розвиває інтерес до глибшого вивчення матеріалу

Мета досвіду:

Шляхом активізації пізнавальної діяльності сприяти набуттю школярами ключових та предметних компетентностей, створити оптимальні психолого-педагогічні умови для становлення особистості учня.

Завдання досвіду:

-сприяти розвитку навчально-пізнавальної активності учнів, використовуючи різноманітні технології;

-надавати кожному учневі можливість реалізувати себе в пізнавальній навчальній діяльності;

-формувати в дітей вміння раціонально використовувати набутті  знання в практичній діяльності.

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була і є актуальна завжди. Від її розв'язання залежить ефективність навчальної діяльності, розвиток інтересу до навчання. Має бути спільна діяльність вчителя і учня. Учитель має спонукати учнів до енергійного, цілеспрямованого навчання. Активність учнів виражається через запитання, прагнення мислити, пізнавальну самостійність в процесах сприйняття, відтворення, розуміння творчого застосування.

Активізація пізнавальної діяльності – процес направлений вчителем (за допомогою спеціальних засобів), інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здатності подолати труднощі, активну самостійну роботу.

У своїй діяльності прагну, щоб робота була організована так, щоб діти вчилися не з примусу, а за бажанням і внутрішніми потребами. Пасивність призводить до втрати інтересу до предмету. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учня, він ніколи не навчатиме дитину так, як навчали його, бо вона народжена в інший час, в інших умовах і житиме по-іншому.

Сучасні вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:

 Урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів учнів (сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, мовлення);

 Формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, цілеспрямованість, ініціативність та ін.);

·Урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

Певний ритм і темп уроку, оптимальний для учнів класу;

 Сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна доброзичливість, готовність вчителя прийти на допомогу учню);

·Взаємне співробітництво вчителя і учня, педагогічний такт;

·Використання різних видів діяльності учнів, що дає можливість підтримувати інтерес на уроці, активізувати пізнавальну діяльність.

З величезної кількості педагогічних стратегій, кожна з яких певним чином виконує функції пізнавальної діяльності, на своїх уроках я найчастіше використовую наступні:

1. Ігрові технології.

2.Технології розвитку критичного мислення.

3.Технології інтерактивного навчання.

 

Ігрові технології

Іноді переді мною постає питання: «Як зацікавити дітей історією, як викликати інтерес до навчання? Як зробити та, щоб діти йшли на урок з радістю, а в їхніх очах горів вогник тяги до знань, до навчання?

«Знання стають бажаним надбанням маленької людини за умови, коли вони – засіб досягнення творчих, трудових ідей»,- так писав відомий педагог В. Сухомлинський. І дійсно, головною передумовою успішного навчання є творчість дитини. Але як розвинути найкращі творчі здібності учнів? Які форми і методи для цього використати ? Гра для школяра важлива, зрозуміла це частина його життєвого досвіду. Навчання в грі відбувається непомітно для дитини, тому, що вся увага його спрямована на гру, а не на завдання знань, як це буває при навчанні на уроках історії. Учитель, передаючи знання за допомогою гри, враховує не тільки майбутні інтереси школяра, а й задовольняє сьогоднішні. Використовуючи гру, вчитель організовує навчальну діяльність, виходячи з природніх потреб дитини, а не зі своїх розумінь зручності і порядку.

Гра дозволяє зробити більш динамічним і цікавим процес сприйняття історичних фактів, дат, імен, назв географічних об'єктів, з якими пов'язана та чи інша історична подія. У грі знання засвоюються через практику. Учні не просто заучують матеріал, але розглядають його з різних сторін, розкладають його на різноманітні логічні ряди.

Гра – це така форма організації навчально-виховного процесу, під час якої дитина із задоволенням включається в роботу. У грі учень з інтересом виконує те, що поза межами гри викликає в нього труднощі та здається важким. У своїй практичній діяльності я помітила, що гра враховує пізнавальні та психологічні потреби дитини. Інтерес до гри є потужним стимулом до пізнавальної діяльності. Урок перетворюється на цікаве дійство, його традиційна суть стає ігровим спілкуванням. Учні в процесі гри отримують чудові можливості для творчості та активного спілкування, розумового та морального розвитку. На початку гри мотивую учнів до ігрової діяльності. Наприклад, починаючи гру кажу: «Уявіть, що ви опинилися в середніх віках, так як ми з вами вивчаємо історію України середньовічної доби. Перед вами 2 лицарі – лицар у синіх обладунках є представник першої команди, а лицар у білих обладунках – другої. Цим лицарям необхідно дійти до Замку цілей, пройшовши шлях з перепонами. Перепона – це завдання, складені на основі вивченого матеріалу. Ви відповідаєте на запитання і лицар рухається вперед».

Для хорошого уроку потрібно мати певну кількість цікавих матеріалів. До них я відношу: кросворди, чайнворди, головоломки, цікаві історичні задачі. Багато учнів вже навчилися складати їх самі, а потім обмінюються ними з товаришами. Застосування цікавих форм не лише пожвавлює й збуджує думку учнів, а й поглиблює та зміцнює їхні знання, розвиває спостережливість та кмітливість, наполегливість і працьовитість. Особливо це стосується учнів – 5-9 класів. Причому, використання кросвордів може бути ефективним на будь-якому етапі уроку і для будь-якого типу уроку. Такі уроки розвивають пізнавальну активність, їх творчі здібності, активізують мислення, викликають інтерес до історії.

Сьогодні все більшого поширення набуває такий вид ігор - вправ, як тестування. Їх особливість полягає в тому, що вони не потребують об'ємного викладення матеріалу, економні за часом, витраченим на їх виконання. Використання тестів для перевірки знань учнів під час будь-якого уроку, в тому числі ігрового, підвищує її об'єктивність.

Важливою особливістю застосування тестових завдань із вибором відповіді у грі є можливість швидкої та простої перевірки знань. Це сприяє економії часу на уроці, дає можливість зробити його насиченим та цікавим. Застосовуючи тести, вчитель отримує інформацію про засвоєння елементарних знань учнем або у групі учнів. Тести доцільно використовувати в перш чергу в іграх на закріплення нового матеріалу, вивченого на уроці. Вибір великою кількістю учнів неправильної відповіді, допомагають виявити типові прогалини при засвоєнні матеріалу. На початковій стадії роботи з тестами їх укладачем виступає вчитель, а пізніше, коли учні добре зрозуміють сенс тестової роботи, вони самі залучаються до їх складання. Складання тестів – дуже корисна і цікава для школярів робота, бо під час складання вони знайомляться із навчальною та науково-популярною літературою, вчаться добирати необхідний матеріал, набувають навичок самостійної роботи. Практика доводить, що учні із цікавістю і задоволенням виконують оригінальні тестові завдання.

Так, замість традиційних форм закріплення матеріалу на уроках узагальнення можна провести гру із використанням тестування –«Знайди зайвого». У запропонованому наборі матеріалів: подій, імен, назв, дат, визначень – декілька відповідають темі, а ще декілька підібрані випадково. Потрібно знайти їх і пояснити свій вибір. Наприклад, працюючи над вивченням теми: «Культура Середньовіччя» із всесвітньої історії у 7 класі, можна запропонувати цілу низку таких вправ, як от:

-Знайдіть зайвого серед запропонованих вам відомих учених Середньовіччя. Чому виключили із переліку саме цих осіб?

А) Авіценна

Б) Гомер

В) Евклід

Г) Прокопій Кесарійський

Д) Фома Аквінський

Е) Роджер Бекон

Ж) Сандро Боттічеллі

До завдань – вправ можна віднести також гру: «Знайди помилку»,- коли в описах подій чи трактуванні визначень є такі, які не відповідають дійсності. Учням потрібно знайти їх та виправити. Наприклад, знайомлячись з темою: «Соціально-політичний рух у Наддніпрянській Україні в кінці XVIII-I пол. XIX  ст» у 9 класі, учням можна запропонувати таке завдання:

- Яке із наведених тверджень є помилковим.

1. Інтелігенція – соціальний прошарок людей, які займаються розумовою працею.

2. Масонство – селянський рух на Україні, який виступав за повалення царату.

3. Декабристи – дворяни – революціонери, які ставили за мету скасування кріпосницького ладу і повалення самодержавства.

4. «Руська Правда» - найбільша масонська ложа, що утворилася в Києві.

5. «Південне товариство» - таємне політичне об'єднання декабристів, що утворилося в Тульчині.

Із зацікавленням виконують учні завдання вправи-ігри «Історична кухня», правила якої такі: з існуючого у безладді набору завдань «продуктів» - скласти «історичну страву» - єдино правильне вирішення. Складниками можуть бути розсипані дати, імена, назви, уривки з тексту, документів. Ось як можна виконувати дану вправу під час вивчення теми: «Культура Київської Русі».

Під час підготовки до виставки випадково переплуталися таблички з визначними творами Київської Русі та їх авторами. Допоможіть організаторам виставки виправити помилку.

А) «Поучення дітям» -- Святослав

Б) «Повість минулих літ» - Володимир Мономах;

В) «Слово про закон і благодать» - Євпраксія Мстиславівна

Г) «Ізборнік» - Іларіон

Д) «Мазі» - монах Никон.

Вікторини. Вони мають велике освітнє значення. Вікторина – одна з ігрових форм проведення уроку, яка полягає у змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання. Учні можуть бути поділені на команди або виступати індивідуально. Основна мета вікторини – в ігровій формі всебічно розглянути винесені на неї питання, дати можливість кожному учневі виявити активність, показати рівень своєї ерудиції. Добре підготовлені вікторини є одночасно і засобом активного відпочинку від основних навчальних занять. Вони, як правило, проходять за високої активності всіх учасників. До складання ігрових завдань часто залучаю учнів, бо розумію, що підготовка запитань до вікторини – це один із найважливіших кроків у розвитку мислення та пізнавальної активності учнів. Вивчаючи у 6 класі тему: «Передня Азія в давнину» можна орієнтовно окреслити запитання вікторини:

1. Які ще назви мало Межиріччя?

2. У якій частині світу розташоване Межиріччя?

3. Де бере початок Євфрат?

4. Куди впадає Тигр?

5. У яку пору в Межиріччі йдуть зливи?

6. З чого будували перші споруди у Південному Межиріччі?

7. Кого готували в школах Межиріччя?

8. На чому писали школярі?

9. Які головні джерела рабства вам відомі?

10. Кого в Межиріччі називали «великою людиною»?

11. Скільки букв у фінікійському алфавіті?

12. Яке з сем чудес світу знаходиться у Вавилоні?

Хоч історія – наука досить серйозна, але інколи, що запобігти надмірному перевантаженню навчальним матеріалом, варто внести у проведення уроків елементи допитливості та гумору. Найулюбленішою грою школярів будь-якого віку залишається клуб веселих та кмітливих (КВК). Результати та успіх гри залежить від рівня організації і підготовки до неї. Тому за кілька тижнів до КВК формуються команди. Діти обирають капітана та розподіляють обов'язки. Вчитель розробляє завдання для різних конкурсів.

Ігри-подорожі дають можливість у яскравій, захоплюючій формі розвивати інтереси, формувати пізнавальну та творчу активність школярів.

Подорож по темі – одна з форм проведення уроку, що полягає у змаганні учнів та швидкість проходження «маршруту» , подолання перешкод у вигляді численних завдань та запитань та досягнення кінцевої мети подорожі.

Основна мета – активне, нестандартне повторення матеріалу, демонстрація «мандрівниками» свого кругозору, обізнаності з іншими джерелами, крім підручника, вміння орієнтуватися у будь-яких обставинах, не зупинятися на перешкодах і довести справу до кінця. Гра-подорож – це діяльність, яка вимагає пошуку різних шляхів вирішення незвичайних ситуацій, розвиває спостережливість, уяву, активізує знання і, як правило проходить у невимушених умовах спілкування. Атмосферу подорожі створюю таким чином, щоб учень зміг уявити себе в певній ситуації в певній ролі, наприклад, хороброго лицаря середньовіччя чи ватажка повсталих. Створенню епохи сприяє використання плакатів, репродукцій картин, малюнків самих учнів, інших ілюстрацій до теми. Все це, а особливо, рольові ігри дітей, створюють асоціацію подорожі, зримий образ її та слухове сприйняття.

У своїй практичній діяльності часто використовую таку дидактичну гру як «Дерево пізнання» (прикріплюю листки із запитаннями учнів, що вони хочуть дізнатися на уроці.) Дидактична гра «Низка намиста» дає можливість утворити довгий ланцюг слів що стосуються теми, події, чи історичного діяча, інший учень повторює слово і каже своє слово, зв'язане логічно з попереднім, наступний продовжує і т. д. наприклад, Ярослав Мудрий – Софійський Собор місто Ярослава – тесть Європи-Іларіон-заповіт. Гра «Реставрація». За її умовами необхідно відновити текст, що почорнів від вологи, чорнило вицвіло, або розшифрувати текст, в якому деякі слова скорочені, деякі пропущені, нема ні крапок ні ком, ні великих літер.

Гра «Розшифруй анаграму». Перемішую букви історичних понять і записую їх на аркуші, а учні повинні пояснити слово, яке вони склали.

Гра «Відгадай історичну особу». Пропоную учням за окремими реченнями, які зачитую по черзі, визначити історичного діяча.

Історичне лото. Роздаю учням різні відомості про історичних осіб, які вивчалися в темі. Тоді називаю ім'я історичного діяча і запрошую вийти до дошки тих учнів, в яких є відомості про нього. Учні зачитують.

«Знайди зайве». Серед запропонованих імен, що стосуються теми, учні повинні знайти зайві імена і пояснити, чому саме це ім'я вони обрали.

Гра «Історичний ланцюжок». Учні по черзі відповідають на короткі запитання, як не знають – стоять, знають-сідають. Стоять доки не зможуть відповісти на наступне питання.

Гра «Хронолітак». Робимо кілька літаків, на кожному записані дата, або подія, вчитель запускає, може і учень своє запитання адресувати товаришу і учень, що отримав відповідає.

Вправа «Веселий олівець». Аби уникнути одноманітності і з метою осмислення нового матеріалу, а також для перевірки засвоєного, можна її використовувати. Наприклад, у 5 класі урок: «Історія як наука», щоб зрозуміти поняття «історичні джерела» можна роздати учням малюнки і щоб вони розмалювали різними кольорами 3 види історичних джерел (шабля, сувій, книга, монета, глечик, намистинка і т. д.)

Відомий педагог Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого у праці». Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках, під час вивчення нового матеріалу, його закріплення і повторення. Проведення таких уроків активізує пізнавальну діяльність учнів, стимулює пам'ять, логічне мислення, допомагає встановлювати зв'язки між темами і розділами.

 Технології розвитку критичного мислення

Активізація пізнавальної діяльності тісно пов'язана з розвитком критичного мислення. У своїй пізнавальній діяльності учням й вчителям варто піддати кожний новий факт критичному обміркуванню. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання набуває індивідуальності, стає осмисленим, безупинним і продуктивним. Критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатися конкретною проблемою. Зосередження на проблемах стимулює природну допитливість учнів і спонукає їх до критичного мислення. Тільки займаючись конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно думає. Готуючись до уроків, визначаю коло проблем, що постануть перед учнями, а в подальшому, коли учні будуть до цього готові, допомогти їм сформулювати проблеми самостійно. Завдяки критичному мисленню навчання перетворюється в цілеспрямовану, змістовну діяльність, у ході якої учні проробляють реальну інтелектуальну роботу і розв'язують реальні життєві проблеми. Збираючи дані, аналізуючи тексти, зіставляючи альтернативні точки зору й використовуючи можливості колективного обговорення, вони шукають і знаходять відповіді на питання, які їх непокоять. Будь-яку думку потрібно перевірити, відшліфувати і робиться це тоді, коли її обговорюють з іншими. Коли ми сперечаємося, читаємо, обговорюємо, заперечуємо й обмінюємося думками з іншими людьми, ми уточнюємо й поглиблюємо свою власну позицію. Тому на своїх уроках використовую усілякі різновиди парної і групової роботи, проведення дискусій. Також приділяю значну увагу виробленню якостей, необхідних для продуктивного обміну думками: терпимість, уміння слухати інших, відповідальність за власну точку зору. Таким чином, відбувається наближення навчального процесу до навчання. Розвивається критичне мислення шляхом розв'язання проблемних задач, робота над якими вимагатиме від учнів відповідального ставлення до ухвалення рішень. Необхідно буде не просто заявити про свою позицію, щодо окресленої проблеми, а й довести та обґрунтувати її, зважити усі «за» та «проти», передбачаючи наслідки ухвалених рішень. Для цього важливо розглянути проблему з різних точок зору, врахувати різні думки.

Щоб навчити критично і правильно мислити, необхідно навчитися ставити продумані запитання. Гарний спосіб допомогти учням міркувати над задачею – ставити запитання. Правильно сформульоване запитання допомагає зіставляти факти і проаналізувати свої думки.

Запитання загального характеру:

·Що це означає?

 Як зробити так, щоб…?

·Навіщо це потрібно?

 До чого це призведе?

 Запитання для уточнення:

·Що ви мали на увазі сказавши…?

 У чому полягає головна думка?

·Як це стосується нашої проблеми (суперечки?)

·Не могли б ви навести приклад?

                Запитання що перевіряють факти:

·Поясніть, будь ласка, чому ви так вирішили?

·Як це можна застосувати у цій ситуації?

·Чи є причини сумніватися в цьому факті?

·Що ви відповіли людині, яка стверджує, що…?

                 Запитання, що перевіряють зрозумілість задач:

·Як ми можемо це знайти?

·Що це питання передбачає?

·Питання зрозуміле? Чи зрозуміли ви це питання?

·Важко чи легко відповісти на це питання? Чому?

 Чому це питання необхідне?

·Поясніть, чому…; поясніть, як…;

·Чому важливо…;

·Який аргумент можна навести проти…;

·Чи погоджуєтеся ви із твердженням, що…;

Наведу приклади проблемних задач з історії.

1.Чому вчені – історики називають розписи на гробницях фараонів «енциклопедією єгипетського життя»? Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою. Свою відповідь аргументуйте.

2.Чи правильно буде стверджувати, що політична роздробленість є закономірним явищем для середньовічних європейських держав.

3.Доведіть, або спростуйте тезу про те, що події 1917-1919 рр. в Україні є дійсно Українською революцією.

У технології розвитку критичного мислення можна виділити основні аспекти:

1. цілі навчання формулюємо шляхом створення проблемних ситуацій.

2. зміст навчання подаю у вигляді проблемних завдань;

3. використовую проблемні методи навчання, що створюють ситуації вибору;

4. використовую засоби навчання (дидактичні матеріали), що ознайомлюють учнів з принципами , стратегіями критичного мислення;

5. відбуваються інтерактивні заняття, що передбачають діалог у процесі розв'язання проблемних завдань;

6. застосовую метод контролю, який забезпечує письмове викладення розв'язків із подальшою рефлексією;

7.викладання здійснюю у демократичному стилі, що надає учням право на помилку та моделює ситуації виправлення помилок.

Методи розв'язку критичного мислення, які я найчастіше використовую:

«Фішбоун» (скелет риби). Дає можливість розрізняти складові частини у явищах та подіях, відокремлювати причини та наслідки, аргументувати відповідь та підтверджувати їх прикладами. Для цього використовую схему. Проблему записуємо в «голові» скелету, верхні кісточки – основні поняття, нижні – зміст понять, хвіст – відповідь на запитання (висновок).

«Асоціативний кущ». Прийом використовую на етапі актуалізації або рефлексії. На дошці пишемо головне слово теми, а навколо всі слова і фрази, що асоціюються з темою, потім між ними встановлюємо зв'язки, виділяємо аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.

Читання з позначками. Має на меті привчити учнів до осмислення читання тексту з аналізом його. Перед початком роботи учням пропоную виділити в тексті інформацію чотирьох видів і позначити її відповідними символами:

Знайома інформація – (+)

Нова інформація – (-)

Суперечлива інформація – (v)

Недостатня інформація – (?)

За допомогою документів історичних джерел , що містяться у підручнику чи в іншій додатковій літературі можна забезпечувати розвиток мислення учнів, зокрема критичною, реалізуючи принцип альтернативності та багатоаспектності до історичних фактів і явищ. Наприклад, у темі: «Воєнні дії на території України у 1915 р.» пропоную опрацювати спогади солдата та генерала, а також думку історика Наталії Полонської-Василенко. Відповідно кожне з джерел відбиває різні погляди на воєнні події. Варто наголосити, що в традиційній методиці основним прийомом організації самостійної роботи з документом на уроці є бесіда. Розвиваю такі уміння учнів: визначати логічно завершені частини документа; основні ідеї кожної частини і усього документа; знаходити в тексті доказ певної тези; давати відповіді на запитання; визначати позицію автора; здійснювати порівняльний аналіз документа з тією самою подією, що він характеризує. Багато завдань спонукають учнів висловлювати свої власні міркування, ставлення до подій, аналізувати достовірність інформації вміщеного джерела. На мою думку, саме такі завдання дозволяють учням виділити проблему, яку необхідно розв'язати самостійно, знайти, обробити, проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу інформацію, а все це сприяє здатності мислити мобільно, обирати єдино вірне розв'язання проблеми, бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

 

Технології інтерактивного навчання

Під час інтерактивного навчання учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій. На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. Форми навчання, які мною найчастіше застосовуються.

Робота в парах. На мою думку, найпростіший в організації і досить ефективний інтерактивний метод. Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками.

Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: «спікер», «секретар», «посередник», «доповідач». Я об'єдную учнів у малі групи, розподіляю завдання між ними. Вони мають за короткий час (5-10 хв) виконати це завдання та представити результати своєї роботи.

«Ажурна пилка». Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий час, а також заохочує вчитися, навчаючи. Спершу кожен учень працює в «домашній групі». Завдання для кожного в такій групі є аналіз та засвоєння певної порції інформації. Потім, в іншій групі, яка називається експертною, учні виступають в ролі «експертів» із питання над яким вони працювали в домашній групі. В останній частині уроку учні знову повертаються до своєї «домашньої групи», щоб поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп. На практиці найефективніше цей метод працює в 10-11 класах.

«Акваріум». Одна мікрогрупа працює окремо в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

«Мікрофон». Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон». Застосовую, в основному при підведенні підсумків уроку.

Метод «Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі питання, з яких потрібно довести свою думку. Висловлювання учня має таку структуру й етапи:

--«Я вважаю, що…» (у чому полягає точка зору)

--тому що… (причина появи цієї думки)

--наприклад…(факти, дані, що підтверджують позицію)

--отже, (тому) Я вважаю..(висновок)

Мозковий штурм. Суть технології полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. Можна застосовувати на різних етапах уроку. Елементи інтерактивних технологій, які я використовую на уроках, дозволяють виконувати кілька завдань одразу:

по-перше: використання самоосвітньої роботи учнів на уроках допомагає розв'язати проблему, над якою працює вчитель – це організація самостійної навчально-пізнавальної роботи учнів як одного з основних видів їхньої діяльності в сучасній системі виховання та відповідає завданням, які поставлені освітньою реформою (гуманізація навчання, використання різних форм самостійної роботи, застосування інтерактивних технологій, навчання в діалозі);

по-друге: учні продовжують розвивати навички висловлювання своїх думок. Завдяки застосуванню прийомів інтерактивної методики «Мозковий штурм», «Мікрофон», робота в парах, малих групах учні почуваються вільніше, поступово привчаються говорити, мислити, висловлювати свої думки;

по-четверте: самостійна робота та використання елементів інтерактивної методики активізує пізнавальну діяльність учнів, вчить їх працювати з документами, розвиває у них навички роботи з історичними джерелами;

по-п'яте: використання такої методики під час проведення уроків знімає можливі психологічні бар'єри між вчителем і учнем, а також є гарною нагодою для кожного проявити свої здібності, попрацювати в групі, незалежно від особистих стосунків.

Вважаю, що інтерактивні технології мають перевагу над іншими бо:

--у роботі задіяні всі учні класу;

--формується доброзичливе ставлення до опонента;

--учні вчаться працювати в команді;

--створюється «ситуація успіху»;

--за короткий час вивчається багато нового матеріалу;

--кожна дитина має можливість висловлювати свою думку.

Ці методи формують навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне вирішення проблеми.

Результативність використання інтерактивних технологій полягає у тому що:

--знання учнів поглиблюються, навчальний матеріал легше сприймається.

--більша кількість оцінок на уроці;

--зростає емоційний стан дітей;

--кожен для себе почерпнув нове, отримав результат.

Результатом впровадження розробленої системи над проблемою є:

1. збільшення активності учнів, підвищення рівня знань.

2. розвиток самостійного, критичного мислення дітей, прагнення застосовувати його в нових ситуаціях;

3. результативна участь в конкурсах, олімпіадах;

4. формування світоглядних переконань учнів, здатних оцінити надбання, досвід своїх попередників, обрати власний шлях на тернистій дорозі життя;

5. взявши за основу створення психологічного комфорту та активну взаємодію в процесі навчання керуюся такими принципами:

·формування особистості школяра;

·кожна дитина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;

·кожна думка, висловлена учнем, має право на існування і варта уваги.

Практичне значення досвіду полягає в тому, що фактичний матеріал, основні положення та висновки можуть бути використані вчителями для розробок уроків та позакласних заходів з історії, присвячених проблемам ціннісного навчання і виховання.

В умовах сьогодення Україна потребує змін. В першу чергу зміни повинні відбутися у нашій свідомості. Кожен з нас повинен осмислити сенс життя, призначення особи, моральні і духовні ідеали, внутрішні переконання особи, моральні і духовні ідеали, засновані на історико-культурній і духовній спадщині нашої Батьківщини та визначити певні свої кроки для кращого майбутнього нашої країни.